Місяць тому Президент України Віктор Ющенко видав указ, за яким Калуський рудник і все, що пов’язано з ним, оголошено зоною особливої небезпеки. Ця директива – завдання для уряду щодо постійного тримання у полі зору згаданого об’єкта. І якщо мешканці Калуша деякою мірою зітхнули з полегшенням, то стебничани і прилеглі до колишнього міста калійників населені пункти живуть у тривозі. Періодично на поверхні ґрунту, особливо над рудником №2 (це якраз біля Сільця на відрізку ділянки Дрогобич-Трускавець) утворюються провалля великих розмірів. А восени минулого року взагалі сталося непередбачуване – річка Вишниця, яка протікає якраз низовиною і балками, одного дня з гуркотом пішла під землю. Ситуація вимагала кардинальних дій: робити терміново нове річище для Вишниці, обкладаючи її береги бетонними плитами, водночас засипати провалля, яке вглиб сягало до 10 метрів і в діаметрі – до 100 метрів. Кабмін виділив близько 6 мільйонів гривень. До роботи залучили потужну техніку і фахівців «Нафтогазбуду», в яких є чималий досвід. До першого снігу встигли освоїти 3 млн. 194 тис.грн. Далі роботи припинилися. Залишок грошей повернули до Києва, а техніка наразі перебуває під відкритим небом поблизу місця, де донедавна тривала ліквідація згаданого лиха.

Через деякий час надворі потепліє і необхідно продовжити локалізувати всі ці наслідки виробничої діяльності колишнього Стебницького калійного комбінату. Але тепер невідомо, хто очолить уряд, і чи знайдеться у нинішній ситуації бодай один депутат у Верховній Раді, котрий, як сім років тому Петро Димінський, буде гідно відстоювати інтереси своїх виборців і краю. Одним словом, маємо проблему серйозну, і якщо її замовчувати, то у будь-який час може статися непоправиме: під землею можуть опинитися будинки, техніка і найстрашніше – люди.

Так як у цій публікації зачеплена роль депутата у відстоюванні інтересів виборчого округу, то нагадаю, як при мажоритарній системі тодішній депутат ВР Петро Димінський «впливав» на Кабмін. На стебницьку проблему уряд дивився крізь пальці. П.Димінський домігся того, що у третій декаді травня 2003 року з робочою поїздкою Стебницький ДГХП «Полімінерал» відвідало керівництво Кабміну. Дехто з чотирьох міністрів вперше побував на підприємстві. Цей візит мав втілитися у доручення щодо необхідності повного і ритмічного фінансування природоохоронних заходів. Тоді керівництво і колектив з деяким застереженням сприйняли новину, позаяк до цього часу подібні заяви звучали неодноразово (до речі, 11 грудня 2002 року звернення щодо фінансування природоохоронних робіт було подане до Кабміну – авт.).

На цей раз слово не розійшлося з ділом. Уже за серце не хапався директор «Полімінералу» Микола Іванович Яковлєв, адже надходження коштів дало змогу виконати величезний обсяг робіт з утримання екологічної рівноваги в зоні діяльності підприємства, підготовки того ж таки рудника №2 до консервації. Важливим було й те, що вдалося зменшити заборгованість по зарплаті і навіть підвищити зарплату та відновити виробництво на першому руднику.

Щодо шахтарських технологічних вимог, то після виробітку порід утворені порожнини слід локалізувати так, щоб не було техногенної загрози навколишньому середовищу, будівлям, об’єктам, людям. На Стебницькому підприємстві існує комплексний проект консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель, який у 2003 році розробив Львівський інститут ВАТ «Гірхімпром». Основні проектні рішення технічної наради з розгляду техніко-економічного обґрунтування варіантів консервування згаданого рудника затверджені Міністерством промислової політики. Тоді проект пройшов комплексну експертизу в Центральній службі Укрдержінвестекспертизи Держбуду з врахуванням позитивних висновків. На їхній основі він і був затверджений.

«Комплексний проект» - програма дій для «Полімінералу». Ним передбачено не тільки вирішення екологічних проблем, але й відновлення виробництва мінеральних добрив. Але, як бачимо, пройшло майже сім років, а ці роботи проводяться як мокре горить. І природоохоронні заходи здійснюються вряди-годи, а точніше, коли нависає загроза. Вона і досі існує, позаяк роботи з локалізації провалля і відведення річища Вишниці наразі призупинені. Щоб примусити столичних чиновників реагувати на різні запити громади, зокрема, як вирішити цю еколого-техногенну проблему, необхідно повсякчас мати свого, так би мовити, адвоката, який би уболівав за край, людей. А всім контролюючим і перевіряючим службам працювати не по дріб’язкам, а у загальнонародному напрямі.

Володимир ТУРМИС

P.S. До речі, на останній сесії Дрогобицької міськради перший заступник міського голови Петро Суда запропонував прийняти звернення щодо негайного відновлення фінансування робіт на руднику №2, де утворилося карстове провалля. 36 депутатів підтримали цю ініціативу, і уже надіслані запити в обласні і столичні інстанції влади.