Дрогобичани пам’ятають, як у лютому-березні цього
року всі ЗМІ обійшла інформація про акції протесту колективу ВАТ «Дрогобицький
машинобудівний завод» проти масового скорочення працівників та вивезення на
металобрухт виробничого обладнання. Це питання розглядалося сесією міської
ради, відповідні листи-звернення були розіслані у різні державні органи. Тому для
редакції «ГЗ» несподіванкою було отримати запрошення з пропозицією побувати 15 червня
на Дні відкритих дверей на цьому підприємстві, який проводився з ініціативи
в.о. генерального директора Василя Очеретнюка. Ми охоче відгукнулися на
це запрошення і на власні очі побачили, чим зараз живе підприємство. 
Окрім
дрогобицьких та обласних журналістів, цього дня на Машинобудівний завод також
були запрошені представники облдержадміністрації, дрогобицької влади, міліції,
управління юстиції та Пенсійного фонду, міськрайонного центру зайнятості.
Як виявилося,
Василю Очеретнюку, який нещодавно очолює підприємство, вдалося залагодити
конфлікт між колективом та адміністрацією заводу. Були скасовані накази про
скорочення працівників, розпочалась виплата заборгованої зарплати. Та
найголовніше, що підприємство відновило виробництво продукції. Якщо у березні товарообіг
становив 220 тис.грн., у квітні – 190 тис.грн., то у травні він зріс до 1,3
млн.грн., а на червень заплановано понад 1,5 млн.грн. Зараз на заводі працює
понад 250 осіб. Звичайно, це значно менше, ніж у кращі часи, але, за словами
керівника підприємства, на сьогодні це оптимальна кількість. Та якщо вдасться
отримати серйозні обсяги замовлень, зрозуміло, що зі збільшенням обсягів
виробництва кількість працівників буде зростати, завод запрацює у дві зміни.
До речі, завод
спеціалізується на виробництві газорозподільного та нафтопромислового
обладнання. Підприємство продукує газорозподільні станції різної продуктивності
і повної готовності, газові фільтри, ємкості, газорегулювальні пункти. Для нафтовидобувної
промисловості завод виробляє широку гаму калібраторів, центраторів, елеваторів,
ловильного інструменту, запчастини до бурових насосів, а також обладнання для
будівництва та ремонту магістральних нафтогазопроводів. Окрім того, підприємство
може виготовляти продукцію для різних галузей промисловості.
Продукція
машинобудівного постачається переважно у Росію, а також Казахстан,
Туркменістан, Узбекистан, на українські компанії підприємства «Укрнафта»,
«Укртрансгаз», «Укргазвидобування».
Для гостей Дня
відкритих дверей провели екскурсію виробничими цехами підприємства. У ролі екскурсоводів
виступили в.о. генерального директора Василь Очеретнюк та начальник виробництва
Євген Кліщ. З метою економії коштів на опалення та покращення умов праці, зі
старих цехів, збудованих на початку 70-их років минулого століття, виробниче обладнання
перенесли у нові цехи, зведені за теперішніми технологіями. Тут
використовуються газогенератори, що навіть у морози забезпечують температуру
повітря в цеху не нижче 16-18 градусів. Поруч поступово зводиться ще одне
виробниче приміщення, куди до кінця 2011 року планують перенести решту
обладнання, яке здатне ефективно працювати. А морально застарілі недіючі верстати,
які зараз проблематично відремонтувати, за словами керівників заводу,
доведеться здати на металобрухт. Загалом на підприємстві усе виглядало досить
оптимістично, щоправда, у роботі була задіяна лише частина обладнання.
Щоб «відчути
різницю» гостей повели і старими цехами, які наразі також частково задіяні у
виробництві. За роботою ми побачили газорізальника, голову Ради трудового
колективу підприємства, члена профкому, працівника із 35-річним стажем Андрія Сеніва.
Він був у числі тих, хто відстоював завод і права колективу в лютневих акціях
протесту. Журналісти «відірвали» його від роботи, щоб поцікавитися, якою бачать
робітники ситуацію на підприємстві. Пан Сенів сказав:
- Ви вже знаєте
про конфлікт між адміністрацією і трудовим колективом заводу. Працівники
боролися, твердо стояли на своєму і вистояли. Завод очолив Василь Миколайович
Очеретнюк, взявши на себе нелегку ношу. Спершу ми сприйняли його не дуже
люб’язно, бо вже не довіряли нікому з представників команди власників
товариства. Та оскільки пан Очеретнюк працював на нашому заводі у 2007-08 роках
на іншій посаді і відверто поговорив із колективом, люди йому повірили. І, здається,
не помилилися. Як бачите, завод запрацював, є порозуміння з керівництвом. Ще би
влада трохи допомогла з отриманням замовлень! Адже людей запевнили, що
скорочення працівників не буде, та хотілося би, щоб чисельність колективу
зростала, - додав пан Андрій.
Варто згадати про
цікавий факт, який дізналися журналісти під час екскурсії заводськими цехами. Недаремно
кажуть, що життя непередбачуване. Цікаво, чи здогадувалися колишні побратими по
бойових діях в Афганістані, що зустрінуться через десятки років на одному
заводі? Доля знову звела на машинобудівному колишнього командира роти
спецпризначення Василя Очеретнюка і його солдата Любомира Мацигіна. Перший нещодавно
прийшов на підприємство керівником, другий не один рік працює фрезерувальником в
інструментальному цеху. Чоловіки по-братськи привіталися і обійнялися, а Василь
Миколайович сказав: «Ось мій колишній солдат, разом виконували бойові завдання.
Колись він творив дива у «спецназі», зараз – на верстаті». Подумалося: а може
тому колектив і повірив новому керівнику, що на офіцера спецпідрозділу можна
покластися у найважчій ситуації?
Екскурсія
виробничими приміщеннями перейшла в адміністративну будівлю. Там відбулася
прес-конференція за участю в.о. генерального директора Василя Очеретнюка,
заступника голови Львівської облдержадміністрації з питань промислової політики
Євгена Пастуха та міського голови Дрогобича Миколи Гука.
Пан Очеретнюк сказав:
- Метою
сьогоднішньої зустрічі було розвіяти той негативний міф, який створився навколо
заводу. Щоб усі запрошені на власні очі побачили, що підприємство зараз працює
і має перспективи.
Проблемна
ситуація на машинобудівному заводі склалася з кількох причин. Керівництво у
попередні роки вело необґрунтовану економічну політику. Так, у травні 2009 року
обсяг виробництва складав 400 тис.грн., а фонд зарплати – понад 500 тис.грн. Не
потрібно бути економістом, щоб побачити, що завод працював збитково. У
результаті у грудні минулого року збитки від основного виробництва становили
620 тис.грн., не було з чого виплачувати зарплату. Підприємство фактично зупинилося,
виник конфлікт між адміністрацією і трудовим колективом, працівники розпочали
акції протесту.
19 квітня 2010
року я прийшов на завод на посаду директора з загальних питань, після чого,
згідно зі Статутом ВАТ «ДМЗ», приступив до виконання обов’язків генерального
директора. До 23 квітня ми залагодили конфлікт із трудовим колективом, на раді
примирення у Львові склали план виходу з конфліктної ситуації. На сьогодні цей
план виконаний, і з 11 травня, отримавши замовлення, завод запрацював. Люди
забезпечені спецодягом, розробляється новий Колективний трудовий договір. На
жаль, обсяги виробництва ще не ті, які би нам хотілося, але працюємо лише трохи
більше місяця, тож вони мають зростати.
Зараз основна
проблема – це маркетинг. Виготовити підприємство може багато чого, головне – реалізувати
цю продукцію. Тому підприємство зараз бере участь у кількох тендерах на
постачання продукції у Росію та на українські підприємства.
Починаючи від
грудня минулого року, погасили заборгованість із зарплати у сумі 505 тис.грн.
та 123 тис.грн. – до Пенсійного фонду. У травні підприємство отримало загальний
прибуток від основного виробництва у сумі 87 тис.грн. Тож і колектив, і
адміністрація мають надію, що напружена ситуація лютого-квітня 2010 року більше
не повториться.
Щоправда, у
роботі перешкоджає зовнішня ситуація навколо ВАТ «ДМЗ». На сьогодні існує ще
один в.о. генерального директора підприємства, а до цього був іще один. Бо
Наглядова рада на сьогодні є нелегітимною і, згідно зі Статутом, не має права
знімати, призначати, відкликати ген директора. Це можуть здійснювати лише
загальні збори акціонерів. Натомість на своїх засіданнях Наглядова рада 23
грудня призначила в.о. гендиректора Володимира Швадчака, який на сьогодні через
суд вимагає виплатити йому 33 тис.грн. зарплати, стверджуючи, що «сумлінно
виконував свої обов’язки і був звільнений незаконно». А 7 квітня призначили ще
одного в.о. гендиректора заводу пана Греня. І нема гарантії, що пан Грень також
не почне вимагати виплатити йому зарплату. Вбачаю у цьому ознаки шахрайства і
прошу правоохоронні органи дати цим діям відповідну оцінку.
Користуючись
нагодою, офіційно заявляю, що, доки я працюю зі своїми помічниками на
машинобудівному заводі і, виходячи з того, як складаються зараз трудові
відносини з колективом, жоден верстат, який у майбутньому можна буде задіяти у
виробництві, не буде порізаний і вивезений на металобрухт, - зазначив Василь
Очеретнюк.
Заступник голови ЛОДА Євген Пастух додав, що багато проблемних питань щодо
підприємства зняли би збори акціонерів ВАТ «ДМЗ», які востаннє проводилися ще у
2005 році. Він також порадив керівництву заводу кооперуватися з іншими
машинобудівними підприємствами області, а також пообіцяв через органи державної
влади посприяти підприємству у пошуку нових ринків збуту, в тому числі й за
кордоном. Щоправда, для цього треба розширити номенклатуру продукції.
А міський голова Дрогобича Микола Гук висловив
задоволення тим, що з приходом досвідченого керівника-менеджера дрогобицьке
підприємство відновило роботу. А це дасть не лише надходження до бюджету, а й робочі
місця для мешканців міста.
Ярослав ГРИЦИК, Ігор СОБКО
Фото Ярослава ГРИЦИКА
|
