Наш геніальний пророк Т.Шевченко благально просив свій народ у багатьох власних творах учитися… Пройшло 160 років, а це звернення і сьогодні залишається актуальним для сучасників. Ми не тільки не хочемо вчитися, ми ще й працювати розучились. Розумом заволодів хробак наживи, тому філософія нинішніх українських буднів проста – за гроші можна купити все, навіть освіту. Хто тридцять-сороків років тому платив за іспити, заліки, курсові, дипломні? Бували випадки, що виробничникам-заочникам, котрі мали вже досвід роботи і практичні навики свого фаху, для підняття посадовою драбиною потрібен був диплом про вищу освіту. Тоді вони вдавалися до тих, хто міг їм підсобити.

Нині ця практика набула масового характеру для всіх форм навчання у багатьох навчальних закладах України. Всі знають, який викладач поставив на комерційну основу вартість свого підпису у заліковій, але всі мовчать. І отримає такий студент-випускник диплом з нульовими знаннями. Згодом він постане перед проблемою працевлаштування. Знову в хід вступають гроші і зв’язки. У кого їх більше, той і прилаштує своє чадо, а хто тягнувся з останнього – зробив свою дитину «калікою». Вона практично не має можливості «зачепитися» за престижну роботу, тому стає на облік у центр зайнятості, сподіваючись, що отримає свій шанс на працю. Так в очікуванні проходить не один рік. А з плином часу втрачається і значимість диплома.

Не секрет, що нині є надлишок спеціалістів з дипломами про вищу освіту з багатьох спеціальностей. На жаль, мало хто хоче йти вчитися на механізатора, токаря, будівельника, Звідси на суспільство накладається інша проблема – ми не вміємо працювати. Багато людей тепер уже з освітою прагне перекваліфікуватися, знайти себе у багатьох будівельних професіях. І тут дипломованому менеджеру знання якраз знадобляться. Він не так вміє працювати, як «накрутити» на кошторисі, дати хабара замовнику і т.д. Психологи, серйозні аналітики б’ють на сполох, із болем констатують прогресивні тенденції деградації суспільства.

У цьому контексті я згадав професора факультету журналістики Львівського національного університету Йосипа Лося, котрий 30 років тому у вузькому колі студентів, яким беззаперечно довіряв, говорив буквально наступне: «Будь-яка імперія, держава, в якій вихолощена духовність, а в епіцентрі її ідеології стоїть сатанізм, жадоба окремих її представників до наживи, приречені на загибель». Тоді професор навіть назвав роки розвалу СРСР і США. Чесно кажучи, ніхто із нас тоді ніяк не міг втямити, що такі могутні держави можуть канути у лету. Як бачимо, одна з них уже зникла з карти Землі. Тому маємо вчитись так, як треба, і щоб мудрість у нас була своя, і більше треба думали про духовні цінності, помножуючи все це на сумлінну працю. Шахрайство має сумну перспективу у всіх проявах людського життя, історіях держав…

Володимир ТУРМИС