Декілька років
тому куниця облюбувала собі місце під дахом однієї установи, що у Трускавці.
Спершу чоловік, котрий мені оповів мені цю історію, подумав, що тваринка
випадково заблудилась і згодом піде собі геть. Але їй сподобалось міське
помешкання. Тепер двійко куниць живуть там. Щораз вони стають сміливішими;
підходять до вікон тих квартир, які впритул до дашків установи, і просять
харчів. Правда, вдень вони не висувають носа, проте вночі гасають облюбованою
територією до ранку. Шукають поживу. Очевидно їм живеться не зле, бо не
змінюють прописки.
