Цього року така халепа трапилася зі мною двічі. Вперше це сталося навесні. Погожого сонячного дня, йдучи вулицею Є.Коновальця, я раптом спіткнулася і впала. Коли підвелася, одразу ж почала шукати причину свого падіння. В очі вмить кинулася гостра залізяка, що випиналася з-під асфальтового покриття. Зіткнення з цією «металевою» перешкодою мало невтішні наслідки: пожмакані мої щойно куплені мешти, порвані штани і кілька синців та подряпин.

Минулого тижня, крокуючи із колегою поблизу колишнього кінотеатру «Прометей», я вдруге стала жертвою понищених, невідремонтованих дрогобицьких дорожніх покриттів. Пообривана арматура з-під потрощеної бетонної плити зненацька спинила мій хід, і я не встигла опам’ятатися, як знову опинилася на землі. Обірваний ремінець босоніжка, подряпини на ногах – ось так закінчилася моя прогулянка того дня.

Ці два прикрі випадки і спонукали мене написати цей матеріал з пересторогою, аби в майбутньому така недбалість і халатність комунальників не забрала чиєсь здоров’я, а то й життя. Адже це обов’язок комунальних служб дбати про благоустрій бордюрів і дорожніх покриттів у місті.

Думаю, що не один дрогобичани підвертав ногу чи падав, отримавши різні травми і пошкодження, коли ступав «кострубатими», зруйнованими заасфальтованими доріжками і покриттями нашого міста. Крім того, багато дітей, особливо в обідню пору чи ввечері, коли добре не видно, можуть також наштовхнутися на уламки металу чи понищені бетонні плити. І хтозна чим це може закінчитися?! Подбаймо спершу про належний порядок там, де живемо, тоді зуміємо відбудувати й Україну.

P.S. Не можу не згадати і про велику кількість повідкриваних каналізаційних колодязів у Дрогобичі. Причиною такого сумного факту є те, що нечесні люди заради заробітку самовільно знімають люки та здають їх на металобрухт. Варто згадати випадок, який стався кілька років тому. Жінка, йдучи увечері додому, впала у відкритий колодязь. Внаслідок падіння у неї були поламані руки й ноги. Після цього прикрого інциденту жінку кілька разів прооперували, і вона відлежала в лікарні близько року. Що ще потрібно для того, щоби відповідальні за комунальне господарство посадовці зрушили цю проблему з місця?

Ірина МИХАЦЬ