У вівторок у Дрогобицькому районі відбулася перша сесія шостого демократичного скликання. У порядку денному були два важливі питання: визнання повноважень депутатів Дрогобицької райради і вибори голови райради, його заступника, а також про створення депутатських комісій.

Та, щоб все це було витримано у рамках закону України, слід було провести своєрідну процедуру. Отже, голова Дрогобицької районної виборчої комісії Ганна Кондур колегіальним рішенням надала 94 особам статус депутата. Найстарший за віком депутат райради Ярослав Радевич-Винницький зачитав присягу, яку відповідно склали і решта депутатів. У залі священики Олександр Копистянський (до речі, теж депутат) і Андрій Безушко поблагословили депутатів на добрі справи. Обидва душпастирі скеровували думки і помисли християн на чемні вчинки, через призму вічних цінностей Євангелія. А квінтесенцією їхнього «казання» була філософська біблійна мудрість: кому багато дано, з того і багато спитають.

Далі п.Кондур запропонувала утворити тимчасову президію райради для проведення першої організаційної сесії. Роман Уран (ВО «Свобода»), Іван Матковський («Фронт Змін»), Микола Андріїв (ВО «Батьківщина»), Василь Дзвінка («Наша Україна»), Юрій Кулинич («УДАР В.Кличка») і виступили у ролі своєрідних арбітрів. Ведучим був Іван Матковський. У допомогу їм ще додали лічильну комісію. А далі розпочалося висунення кандидатів на посаду голови Дрогобицької райради. ВО «Батьківщина» подала кандидатуру Леоніда Литвина (голову райради п’ятого демскликання), а УНП – Михайла Сікору (заступника голови райради п’ятого демскликання). Зазначу, що зі 94 депутатів лише 30 з попередньої каденції підтвердило свій статус. У залі вперше з’вилися представники «Свободи», «Фронту Змін», «УДАРу». Новообрані депутати із цих партій прийшли на це дійство як на Пасху; акуратно вибрані, поголені, напарфумлені. Відчувалося, що у них є чималі амбіції з претензіями на перебіг подій. І це нове покоління виходить на політичну авансцену.

Втім, відкинемо філософію, а вдамося до хронології «сценарію». Першим виступив із програмними засадами і баченням себе у ролі голови райради Леонід Литвин. Стисло він виклав свою програму і зі спокійною душею зайняв місце у залі. Схвильованим був виступ Михайла Сікори.

Почалося голосування. Леонід Литвин набрав 37 голосів, Михайло Сікора – 45. Проти всіх голосувало 12 депутатів. Згідно із регламентом, зазначені кандидатури були включені у список для повторного голосування. Леонід Литвин, врахувавши реалії дня, зняв свою кандидатуру.

М.Сікора подякував Л.Литвину за цей мужній поступок. А далі за логікою подій тепер уже перший мав запропонувати другому стати його заступником. Але коли М.Сікора зронив фразу про те, що чудес у світі так собі не буває і на все є певні обставини і домовленості, то стало, очевидним, що запропонує він когось із найбільшої партійної, депутатської групи. Нею стала «Свобода» і, зокрема Роман Урбан. За нього проголосували хіба що 39 осіб. Здогадатися чому так сталося не важко. Адже й інші учасники цього дійства, які допомагали М.Сікорі прийти до влади, теж мають певні амбіції на посадовий портфель.

Сесія взяла перерву. Наразі тривають консультації. Подейкують, що голова райради М.Сікора хоче запропонувати кандидатуру Л.Литвина на посаду свого заступника. Але як буде далі, ніхто на знає. Поживемо – побачимо.

Володимир ТУРМИС