Нещодавно науково-дослідний центр незалежних експертиз «Тест» протестував десяток взірців вітчизняної соняшникової олії. У багатьох з них виявили небезпечну для здоров’я речовину – бензапірен. Що це таке, і як він потрапив до харчового продукту?

Фахівці-експерти роблять припущення, що цей канцероген (а це поліциклічний ароматичний вуглець – авт.) потрапляє у продукцію внаслідок висушування насіння димовими газами, які містять продукти неповного згоряння. Існує ймовірність, що щойно зібраний урожай соняшника легко як губка всмоктує викиди автотранспорту. Отже, всі контролюючі органи ще на початковій стадії мають ретельно робити аналізи сировини, не допускати щоб бензапірен потрапляв не тільки в олію, але й в інші продукти, зокрема халву, майонез, маргарин.

Більше того, у світі існує спеціальне обладнання, яке може локалізувати, вичавити цю отруту із соняшникового насіння, але у цьому випадку виробники не мають скупитися на його придбанні. Та, очевидно, їм дешевше давати хабарі, ніж модернізувати технологічний конвеєр.

Згаданий центр тестував олію за трьома напрямками. Передусім за показниками якості – кислотного та перекислотного числа, тобто чи придатна олія для харчування. Потім перевірили олію на важкі метали. За вимогами ЄС їхній вміст не повинен перевищувати 2,0 мкг/кг. Понад норму «отруту» мали олія «Оліс» (8,3 мкг/кг) і «Стожар» (7 мкг/кг). Щодо вмісту вітаміну Е, то розходження між аналізами і вказаними на упаковці даними були незначними.

Висновки тестування були невтішними. З 10 олій тільки «Олейна» та «Чумак» отримали відмінну оцінку. «Щедрий дар» отримав трійку, а решта – двійки.

Отже, нині недостатньо мати гроші на харчування, але й треба не жаліти півгривні на газету, щоб принаймні прочитати корисну і цікаву для себе і родини інформацію.

В.Т.