«Каменяр»
продають, «Дрогобич» і «Хвилю» - поки що ні
10 червня відбулося
п’яте пленарне засідання ХХХХІІ сесії Дрогобицької міської ради. Вже традиційно
воно розпочалося з обговорення теми стану дрогобицьких доріг. Усе проходило за
звичним сценарієм: депутати від імені виборців критикували дороги та темпи і
якість їхнього ремонту, а їм відповідали представники виконавчої влади (у
даному випадку міський голова Микола Гук та директор департаменту міського
господарства Юрій Кондратюк). Представниця фракції «Пора» Люсьєна Фідик
намагалася з’ясувати, чому повз бюджет ідуть кошти від платного паркування
автомашин та розміщення рекламних щитів на вулицях міста, а також яким чином
певні особи отримують ділянки під житлове будівництво, коли відповідна черга
стоїть нерухомо вже не один рік. Мер пообіцяв дати їй відповідь «у письмовій
формі».
Гострі дискусії
припинилися після вшанування депутатів-іменинників – Ігоря Шиха та Василя
Лепака. Вітальні адреси, квіти та слова побажань вини отримали з рук міського
голови Миколи Гука та секретаря ради Алли Гладун. А відтак розпочався розгляд
питань порядку денного.
Із другої спроби
(після переконливих виступів їхніх колег та священика) депутати проголосували
за передання у власність Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ приміщення на
вул.Т.Шевченка,29/1. Зараз там розміщений Центр душпастирства молоді. До цього
моменту 11 років це приміщення перебувало у власності міста, але на балансі
єпархії, яка його ремонтувала, підтримувала у належному стані.
Дебати викликало
затвердження «Програми приватизації комунальної власності Дрогобицької міської
ради на 2010 рік». Програма – це два переліки: об’єктів, які підлягають (25
пунктів) та які не підлягають приватизації (208 пунктів) у цьому році. На
початку обговорення Микола Гук озвучив зауваження юриста про те, що Програма є
регуляторним актом, а тому перед затвердженням має пройти відповідну процедуру.
Проте більшість депутатів зауважили, що у попередні роки «Програма
приватизації…» ніколи не проходила процедуру регуляторного акта, тому не варто вигадувати
зайві проблеми. Розпочався розгляд проекту рішення.
Фактично, дискусії
викликали лише три об’єкти. Міський голова пропонував включити до переліку об’єктів,
які підлягають приватизації, цілісні майнові комплекси «Дрогобич» (колишній
готель «Тустань») та «Хвиля» (на вул. Володимира Великого,26а). Їхній продаж з
аукціону дозволив би поповнити бюджет розвитку міста, до того ж, туркомплекс
«Дрогобич» зараз має чималі борги. Та більшість депутатів були іншої думки,
мовляв, не варто у час кризи продавати такі об’єкти, бо зараз за них багато не
дадуть. Крапки над «ї» розставило голосування – обидва пункти внесли до
переліку об’єктів, які не підлягають приватизації у 2010 році. Так само не
продаватимуть під складське приміщення колишнє бомбосховище на вул.Л.України,8
через колективні скарги мешканців прилеглого житлового будинку і зауваження МНС.
Натомість майновий
комплекс КП РТ «Універмаг» на вул.Грушевського,58 внесли до переліку об’єктів,
котрі підлягають приватизації. На виконання рішення суду його продають товариству
з обмеженою відповідальністю «Універмаг-К».
Під час розгляду
проекту рішення про затвердження експертної оцінки об’єктів, які зараз на етапі
приватизації, гострі суперечки знову викликав пункт щодо приміщення книгарні
«Каменяр» (вул.І.Мазепи,14), яке викупляє колектив торгівельного підприємства. І
хоч експерти оцінили це приміщення у понад 3 тисячі грн. за 1 кв. м площі, депутат Віра
Байса (фракція НРУ) закликала взагалі призупинити процес приватизації
«Каменяра», оскільки, швидше за все, через певний час книгарні там не буде.
Спершу колеги до
її думки дослухалися, і для позитивного рішення голосів не вистачило. Та після переконливого
виступу директора «Каменяра», яка разом із членами колективу пропрацювала у
магазині понад 20 років, та її запевнень у збереженні спеціалізації книгарні,
міськрада 33-ма голосами таки затвердила експертну об’єкту об’єкта. Тепер для
завершення процедури приватизації покупцеві залишилося укласти угоду
купівлі-продажу і переказати кошти до бюджету.
Цікаво було
поспостерігати за голосуванням з приводу інших об’єктів, які йдуть на
приватизацію. На перший погляд діям народних обранців явно бракувало логіки,
коли вони голосували за викуп підвального приміщення одним підприємцем і в
аналогічному випадку не дозволяли іншому. Причому, своїх дій ніхто не
аргументував. Напрошувалася думка, що частина депутатів зала щось особливе,
невідоме іншим, або що один із підприємців краще за інших «попрацював» з
представниками місцевої влади.
Депутати також
розглянули звернення міської санепідемстанції щодо передання приміщення на
вул.Сагайдачного, у якому вона знаходиться, з комунальної у державну власність.
За пропозицією депутатської комісії з питань приватизації сесія відмовила у
задоволенні цього прохання.
На завершення
засідання народні обранці розглянули низку земельних питань і через спеку, яка
того дня перешкоджала конструктивній праці, зробили перерву у роботі сесії.
